Вироблення стратегії громади та співпраця з місцевою владою: конспект майстерні Олександра Солонтая
Сьогодні, завдяки міжнародним партнерам, Україна вже має достатньо ресурсів для того, щоб здійснювати відновлення громад, повністю або частково, залежно від розташування та галузі. Втім, для справді ефективного відновлення кожній громаді необхідно мати свою стратегію. Створення такої стратегії вимагає координації зусиль всередині громади, у тому числі громадських організацій, активних мешканців громади та місцевої влади. Сьогодні розповімо, які кроки допоможуть налагодити співпрацю. Їх пропонує Олександр Солонтай — експерт з розвитку громад, керівник ГО «Агенція відновлення та розвитку», директор програми практичної політики ІПО. Матеріал створено на основі конспекту майстерні, яка пройшла в рамках нашого проєкту Лабораторія стійкості
Олександр Солонтай
Що таке стратегія громади?
Стратегія громади має бути зафіксована в документах, власне опис та план реалізації стратегії. Чинне законодавство України зобов’язує кожну громаду мати документ-візію. Цей стратегічний документ має пояснювати, як громада саме бачить, стратегічна мета на найближчі роки та як вона загалом буде розвиватися у майбутньому. Зараз багато громад пішли шляхом написання планів відновлення, але навіть після його підготовки, раджу всеодно рухатися далі до стратегії, бо окрім набору проєктів та заходів, дуже важливо отримати стратегічне бачення розвикту громади.
Стратегічні документи можуть бути оформлені по-різному, головне — щоб вони були створені за участі громади. Якщо вони є, то вони мають бути розміщені на сайті громади. Також нагадую, що є офіційна методика, яка хоч і має прогалини, але варта уваги та містить підказки та форми.
Однак, на практиці часто маємо ситуацію, коли мешканці громади навіть не знають, чи є такий документ, і чи працюють з стратегією органи місцевого самоврядування. Більшість громад України взагалі не мають актуального бачення (стратегії чи плану заходів з реалізації стратегії), у тому числі плану відновлення та розвитку.
Документ-візія є надзвичайно важливим, адже він показує, куди рухається громада, якою має бути її майбутнє. Як правило, окрім стратегічної мети, опис містить 2 до 7 (краще 4-5 максимум) стратегічних цілей цілей, до яких громада має прийти у найближчі роки, щоб досягти мети. В ідеалі, за стандартами розвинутих країн, стратегія має відображати мету громади на 10, а інколи й 20 років вперед. Але в Україні, в умовах повномасштабної війни та після реформи АТУ, посунувся період стратегічного планування, і наразі виходить, що стратегія має бути прописана хоча б до 2027 року, а вже скоро пора починати планування з 2027 року і далі.
Як виглядає вдала стратегія?
Прикладів вдалих стратегій в Україні вже багато, наприклад варта уваги свіжа стратегія міста Звягель. Серед цілей та завдань Звягельської громади знаходимо у тому числі такі:
стати містом, орієнтованим на військових та їх родини;
зробити так, щоб ті, хто їде трасою Київ-Чоп затримувалися в місті як мінімум на декілька годин;
локалізувати в себе в місті бренд мавки, пов’язаний з однойменним мультфільмом та Лесею Українкою, на яку звісго також «претендує Луцьк» та інші громади.
Тобто, цілі та завдання мають бути максимально конкретними, вписаними в контекст громади та підготовлений план.
Щоб створити такий план, необхідно спочатку зібрати максимум даних по території: кількість ВПО, кількість освітніх закладів, кількість приватних підприємств і т.д., а також думку мешканців громади. Тільки так можна оцінити потреби громади і розробити стратегію, план розвитку, відновлення. На жаль, багато громад живуть лише поточними задачами і окремими проєктами відновлення.
Наприклад, громада хоче побудувати чи відновити школу, але не розуміє, що насправді в перспективі декількох років школа їм не потрібна. Однак зараз є приватні закордонні організації, які можуть дати гроші на такий запит. Тоді гроші йдуть на те, що, по суті, не має сенсу, і відбувається накопичення неузгоджених між собою проєктів, будівля ремонтується, але там насправді буде щось інше - реабілітаційний центр, заклад культури тощо.
Звісно, наразі в нас немає санкцій за відсутність стратегічного документа, який вимагає закон. Однак, з великою ймовірністю, з часом якість життя в громадах, які не мають актуальної стратегії і не втілюють її, буде погіршуватися. Тому ОГС (організації громадянського суспільства) можуть стати драйвером змін та ініціювати створення такого документа. Крім того, в умовах інтеграції в ЄС все частіше під час вирішення питання фінансування проєктів, будуть запитувати про стратегію. Тоді санкції фактично зʼявляться.
Важливо залучити до створення стратегічного документа всіх бенефіціарів — і громаду, і бізнес, і органи місцевого самоврядування. Часто є проблеми з довірою між громадськими організаціями та місцевою владою, що гальмує процес створення та втілення стратегії. Однак, варто пам’ятати, що займаючись стратегічним плануванням, не можна бачити все чорно-білим і повністю відмовлятися від співпраці. Необхідно співпрацювати з владою в конкретних запитах, де у вас є спільний інтерес. Якщо у вас є проблеми у стосунках, наприклад, з мером, то ви можете налагоджувати контакт з якоюсь іншою людиною з адміністрації. Загалом варто мати людину, яка буде вашим “контактом” з ОМС (органів місцевого самоврядування) – так буде легше налагодити співпрацю.
Що робити, якщо маєте ворожі стосунки з ОМС?
Втім, бувають випадки, коли стосунки між ОГС та владою — відверто ворожі, що ускладнює реалізацію проєктів, адже великі міжнародні донори часто потребують затвердження або координації проєкту з ОМС або банально листа підтримки від громади. Тоді можна подумати про зміну типу організації, з якими ви співпрацюєте. Повністю приватні закордонні фонди, до фінансування та заснування яких не дотична жодна держава, як правило, можуть виділити гроші і без схвалення ОМС. Проте, якщо ваша команда все ж хоче співпрацювати саме з організаціями, які вимагають такого затвердження, то ви можете піти іншим шляхом. Можна вийти на рівень місцевої адміністрації, або навіть одного з міністерств, і взяти їх в партнери. Їх затвердження так само буде валідним.
Також ваша організація може співпрацювати з бізнесом і користуватися інструментами бізнесу: викуповувати об’єкти або брати їх у довгострокову оренду. Головне — не думайте, що ви не можете нічого зробити для розвитку території, якщо у вас не налагоджені стосунки з місцевою владою. Ви можете та маєте діяти самостійно, тим більше в тих випадках, коли якраз на вашу думку немає надії на ОМС, адже тоді ОГС - остання надія мешканців громади!
Як залучити бенефіціарів?
Крім ОМС, до розробки стратегії повинні також бути залучені представники бізнесу та громадянського суспільства. Для роботи над нею створюються робочі групи. У маленькій громаді може бути не так багато представників громадянського суспільства, а от у великій громаді потрібно буде відібрати групу представників. В такому разі, перед цим варто організувати публічні обговорення, щоб вся громада почувалася причетною до планування.
Загалом до управління стратегією логічно запросити тих, хто буде відповідальним за її виконання. Після створення стратегічного документа формується план його реалізації, де прописані виконавці. Тут можна і навіть варто прописати конкретні ОГС, що будуть відповідати за різні напрямки розвитку та відновлення. Це дасть змогу організаціям бути більш автономними у реалізації відновлення, а не узгоджувати кожен свій крок з ОМС.
Часто люди в громаді не хочуть брати участь у складанні стратегії, бо не мають довіри до влади та ОГС. Тоді треба починати таку довіру створювати. Якщо ваша організація ще не укорінена і не широко відома у громаді, то почніть з проведення заходів, розрахованих на різну авдиторію. Важливо почати збирати людей разом, щоб говорити про майбутнє. Найкраще звертатися до ОМС вже маючи експертне позиціонування в громаді і довіру мешканців або історію успіхів, конкретних дій в громаді.
Також буває важко залучити до планування представників приватного бізнесу, адже вони не бачать своєї вигоди від участі в ньому. Їм необхідно пояснити, що їх потреби також є частиною потреб громади, і з часом реалізація стратегії сприятиме росту їх бізнесу. Наприклад, часто буває так, що локальні підприємництва бажають розширитися, однак вичерпують місцевий ринок праці. Тоді ці нові робочі місця можна заповнити вимушено переміщеними особами, які потребують працевлаштування. А вже місцева влада може подбати про те, щоб залучити до громади ВПО тієї спеціалізації, яка потрібна бізнесу, і заодно вирішувати інші питання, повʼязані з заселенням громади новими мешканцями.
Одна з цілей Лабораторії — залучити громадські організації до створення та реалізації стратегії в громаді. Адже від розвитку окремих громад залежить стійкість та розвиток всієї України. І саме локальні організації можуть виступити ініціаторами змін і фасилітувати вироблення спільної візії майбутнього громади.
