Орнаменти з рушників і скринь: «Баба Єлька» створює набір штампів-вибійок для патріотичної скриньки

Громадська організація «Баба Єлька» (ГО) працює над створенням набору штампів- вибійок, які увійдуть до патріотичної скриньки для дитячих садків та шкіл Кропивницької громади. Усього планують виготовити 300 таких «Скриньок Баби Єльки», щоб познайомити дітей із давнім українськими традиціями – писанкарством та вибійкарством, а також навчити місцевих колядок та веснянок і традиційних танців.

Серед іншого, скриньки міститимуть пластикові штампи з орнаментами, акрилову фарбу, спонжики для її нанесення та докладну інструкцію з використання.

Педагоги планують використовувати набори в художньо-продуктивній діяльності, під час музичних занять, гуртків або дозвілля.

«Ми вже показували наш набір вибійок виховательці одного із садків міста, нашій подрузі Наталці Юрченко і я зафіксувала для себе її реакцію: зацікавленість і подяку. Вірю в те, що ці набори стануть у нагоді на уроках із мистецтва та дизайну, сприятимуть розвитку фантазії і головне: наші діти впізнаватимуть наші символи. Це глобальна мета проєкту - зробити так, щоб жителі Кропивниччини вміли розрізняти своє», - прокоментувала голова ГО «Баба Єлька» Інна Тільнова.

Перш ніж перейти до дизайну, команда проєкту разом з освітянами попередньо відібрала 21 варіант різноманітних геометричних орнаментів, рослин, тварин тощо . Усі вони — з колекції, яка зберігається в Етнолабораторії «Баба Єлька». Це рушники, скатертини, глечики, скрині та інші автентичні речі зібрані під час експедицій селами Кіровоградщини.

«Обрали в підсумку п’ять найцікавіших орнаментів: “бордюр”, рибок взяли з рушника із Цибулевого, вишеньки — з рушника села Завтурове, а пташок — з рушника села Мошорине. Також нас зацікавив рушник із села Іванівка, датований 1930 роком, із зображенням вершників на конях», — розповів вибійкар Костянтин Данильченко, засновник майстерні «Будяк Кучерявий».

Після затвердження малюнків дизайнерка Наталя Андріянова створила ескізи, а майстер з 3D-моделювання Артем Пархоменко виготовив для них форми.

«Один цикл друку на 3D-принтері займає до 20 годин і дозволяє створити 27 штампів. Наразі команда замовила кольоровий пластик, щоб вибійки були яскравими й привабливими для дітей», - зазначає Костянтин Данильченко.

За його словами, штампи можна використовувати не лише на тканині:

«Вибійки можна використовувати для оздоблення текстилю, бажано щоб це не був стрейч, який за своєю текстурою тягучий і може розірвати малюнок. Окрім цього, можна також використовувати на папері для якихось малюнків — таким чином дітки будуть через таку взаємодію глибше розуміти і запам’ятовувати символи локальної культури. Крім пояснення методики нанесення вибійки, ми запропонуємо кілька варіантів компонування елементів. Наприклад, штамп бордюру може бути знизу, а навколо нього — коники, а під ним — рибки. Це будуть загальні рекомендації, але все залежить від фантазії — тут немає правильних і єдиних варіантів».

Довідково: вибійка — це традиційна техніка декорування тканини або паперу за допомогою штампів, які можуть бути виготовлені з різних матеріалів (дерева, пластику тощо). Цей метод використовувався у побуті українців для декорування рушників, скатертин, одягу. Вибійкарство було досить поширеним на території сучасної України ще у XIX—XX століттях, але з часом з розвитком технологій поступово почало втрачати популярність. Сьогодні ця техніка знову набуває актуальності як спосіб збереження та популяризації національної культури.

Проєкт здійснюється за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та агенції «Хліб для світу» у межах ініціативи «Лабораторія стійкості». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково збігається з думкою Міжнародного фонду «Відродження» чи агенції «Хліб для світу».

Next
Next

“Потрібні тут” об’єднали молодь Миколаєва для обговорення профорієнтаційних можливостей в місті